На перший погляд це - справжній замок, з високими мурами та баштами із надбрамною вежею, що розкинувся серед мальовничих гір.  

Згідно легенд, колись саме сюди прийшла жінка поважного віку, яка хотіла спокутувати гріхи. Для цього вона привезла зі собою величезну підводу каменю, з якого мало початися грандіозне будівництво святині. Та якщо спиратися саме на історичні факти, то монастир звели на місці  стародавньої дерев’яної церкви. І це зробив у 1581 році дядько Петра Могили, митрополит Георгій Могила. У 1582 році воєвода Петру аль Чіопул дав на це свій офіційний дозвіл. Тут звели потужні мури та башти, що мали обороняти місцевість від загарбників. На кожному розі розташовуються по одній оборонній вежі. В даний час в одній зі стін комплексу знаходиться музей, в якому зібрано велику колекцію предметів мистецтва та історії. Загальні масштаби монастиря нічогенькі: 100 на 104 метри. А товщина стін - 3 метри, висота - 6 метрів.

Головна окраса монастиря – Воскресенська церква. Її звели у 1586 році. Будівлю розписали і всередині і ззовні, тут сплелися візантійський та готичний стилі. Розпис на стільки виконано тонко та майстерно, що розглядати сюжети можна годинами і щоразу здається, ніби щось пропустив, або хтось тишком-нишком ще наніс кілька.

Не даремно кажуть, що прекрасне краще розглядати здалеку, так можна помітити найдрібніші нюанси. Тому туристи часто після вивчення монастиря зсередини йдуть на пагорб поблизу, з якого на комплекс відкривається надзвичайний вигляд. Башти, мури, церква, усе на фоні невимовно красивих гір, справляє особливе враження – відчуваєш себе у епіцентрі спокою, краси та гармонії.  

За межами монастиря лежить цвинтар, на якому стоїть дзвіниця та ще одна церква, зведена у молдавському стилі.

У цілому, більшість мандрівників вважають монастир у Сучевіці найбільш гарним та вражаючим серед усіх розписних церков та монастирів Румунії.

У 2010 році цей монастир потрапив до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.