Скільки на світі є місць, що вражають в саме серце своєю красою? Їхню кількість не злічити. Щоправда не завжди ми готові цю красу помічати: то часу немає, то можливостей, то сил. Такі природні об’єкти часто називають «місцями сили», де відчуваєш прилив енергії і ніби перезавантажуєшся. Звичайно можна шукати пояснення цим процесам та станам, спираючись на езотеричні аспекти чи ще які. Та чи потрібно? Природа наділена талантом впливу на людину це – факт. І той, хто відкритий для цього, неодмінно черпатиме з її краси натхнення. Одне з таких особливих, вражаючих, природних місць – хорватський Національний парк «Плитвицькі озера».
Кожен, хто планує відпочинок у Хорватії, додає до свого списку «must see» поїздку на Плитвицькі озера. Парк ще у 1979 році за красу та незайманість територій потрапив до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
29 482 га – стільки становить територія парку. Тут відвідувачів закохують в себе невимовно величні гори та буково-ялинові ліси, загадкові наземні та підводні печери і озера кольору смарагдової блакиті. До речі, такий яскравий колір води одразу ж кидається в очі. Управителі парку над ним ніяк не «чаклують», повірте. На забарвлення впливають специфічні водорості і бактерії, що знаходяться у товщі води, а ще – присутність високого вмісту карбонату кальцію (його зазвичай зустрічаємо у вигляді вапняку, крейди та мармуру).
Ще цікаво що завдяки цьому Плитвицькі озера — стали одним з небагатьох місць на планеті, де щороку утворюються нові водоспади. Уявіть, листя і гілки, що падають у воду, швидко покриваються кальцефілами, так званими «крейдяними рослинами», що відмираючи і кам’яніють. Унаслідок чого утворюються нові пороги та дамби. Вода, поступово розмиває подібні новоутворення і так "народжуються" нові водоспади.
Одна із головних принад парку – каскад з 16 великих і малих озер. Всі вони з’єднані між собою сотнями проток, порогів та водоспадів. Найбільше з верхніх озер – Прошчанське озеро. Його живлять води річок Црна і Біела. Рухаючись вниз, оминаючи ланцюг невеличких озер, побачимо найбільше озеро нижньої частини парку – Коз’як. Його вражаюча блакить простягається аж 3 км.
Ще одна гордість Плитвицьких озер – Великий водоспад. Він несе свої води до річок Корана та Плитвиця. Шалений водний потік падає вниз з висоти 72 метри. Споглядаючи як все це відбувається, мимоволі поринаєш у напівмедитативний стан. В ньому заспокоюєшся і врівноважуєшся.
Також у парку нарахували понад 1 200 видів різних рослин. А ще він став домівкою для 160 видів птахів. Цікаво що на озерах живе і понад 20 видів кажанів. Диким котам, косулям, бурим ведмедям, видрам і вовкам "плитвицькі території" теж припали до душі. Та хижих представників вдень тут, на щастя, не зустрінеш. Але відбиватися від своєї туристичної групи не варто.
