Категория
Рассказы о путешествиях

Важко передати всі свої емоції, коли ти одним із перших журналістів заїжджаєш до щойно звільненого від окупантів міста. Ти бував у шаленій кількості країн, бачив відомі на ввесь світ об’єкти, а серце, виявляється, грюкає і ніби ось-ось зупиниться від почуттів саме тут, в Україні, на наших звільнених територіях.. Так було і з Херсоном.

Проїжджаємо з моїм прес-екіпажем знамениту Чорнобаївку, а в голові: так, сюди заїдемо трохи пізніше. А ось і арка з написом «Херсон», а в думках: треба сфотографувати? Однак «колеса-ноги» несуть нас далі, щоб якнайшвидше потрапити в центр міста, бо там – люди, наші Л Ю Д И!   

Що одразу кидається в очі, то це – засилля російських пропаг*ндонських плакатів про «единую страну» и «великую россию». Мене «жують думки» зсередини: невже цим хотіли взяти наших херсонців, невже думали що спрацює, а як було українцям в окупації бачити ці ненависні текстики щодня? Та потім розумієш, що ці гасла – ніщо в порівнянні з тим, що тут коїлося з жителями фактично. Ми вже бачили містечка після «визволителів» на Київщині, Донеччині та Харківщині.

Із цих думок мене «висмикує» реальність: вулиці Херсону заповнили люди з синьо-жовтими прапорами, які крізь сльози, з радістю вигукують:

«- Слава Україні!

- Херсон - це Україна!

- Дякуємо, що ви повернулися!»

Я себе запитую: де ж ви переховували ці прапори, ризикуючи власним життям, бо за таке русня могла кинути в катівню чи взагалі замучити.. Та херсонці не побоялися, зберегли стяги і зараз гордо тримають їх!

А ось і центральна площа. Тут досить багато машин і людей. Дівчата – у віночках (які ж у нас красиві дівчата..ммм😉). Грає музика, люди танцюють і співають з національною символікою у руках… Мить – і ти не можеш рухатися. Ні, все гаразд: тебе просто починають обіймати – тебе зустрічають як справжнього визволителя. А які слова подяки звучать на адресу військових! Мені б так хотілося передати їх кожному воїну, який боронить нашу країну!

Хоча Херсон зараз без електрики, без води, газу та опалення. Але як сказала одна жінка: «Та нам по барабану ці проблеми, головне - БЕЗ РОСІЇ! А ви повернулися і принесли нам світло, тепло та радість». Рашисти, ви таких людей хотіли зламати?)

На щастя, вже є Старлінк і жителі, які були стільки місяців поспіль відірвані від зв’язку, нарешті можуть подзвонити своїм рідним. Ох, якби ви бачили ті емоції!!! Люди плакали від щастя! Та я навіть заплакав і плачу досі, коли згадую ті моменти!

Наших військових у Херсоні засипають квітами. Букети тут продають на кожному кроці, бо зараз це найбільш «ходовий товар»😉. Уквітчаним на площі стоїть і бус патрульної поліції. Це так жителі дякують за Старлінк, що встановили правоохоронці, – розказує Емір, мешканець Херсона. А потім показує на наш прапор, що майорить у небі, над ОДА і з гордістю наголошує, що саме він повернув його на законне місце!

Воїнів обіймають, цілують, дякують, а вони встигають роздавати автографи на прапорах, на плакатах, або прямісінько на одязі. І всюди – квіти, квіти, квіти.. Таке враження, що їх цілісіньке море.

Я не забуду слів військового Романа, в якого запитав, що він відчуває зараз: «Це найдорожчий та найцінніший букет у моєму житті! Ой, скільки уваги! Ой, тут і одружитися можна було б!» – відповів він мені. А я подумав: обов’язково одружишся, хлопче, ще у весільну подорож тебе відправимо з Феєрією!

Та паралельно з цим я не забуду розповідей херсонців про тяжкі дні в окупації: про катування та обмеження, про ганебну поведінку рашистів і не тільки.

Про це обов’язково ще напишу.

Относится к стране

Добавить комментарий

comment