Неодмінно прогуляйтеся вуличками Монмартра -  району, де гуртуються митці, зокрема музиканти і художники. Неподалік від Монмартра  - знаменита площа Пляс Пігаль, кабаре Мулен Руж і ще культове місце, куди віднедавна охоче вчащає молодь. На вулиці Лепік (Lepic) знайдете кафе «Два млини» (Café des 2 Moulins), де знімався фільм «Амелі». Париж – місто сходинок і мостів. На романтичних мостах зустрічаються закохані й прогулюються уздовж річки. Ще одне популярне місце відпочинку парижан – Булонський ліс. Сюди варто вирушати з пляшечкою чудового вина (а інших у Франції просто не буває), сиром і фруктами. У парку багато затишних галявинок і компактних альтанок на березі озер, а в гості на трапезу до вас можуть завітати улюбленці городян – чорні зайці.

Ейфелева вежа звеличується над містом – попри те, що колись самі парижани дуже її не любили. І навіть прохали місцеву владу прибрати це «чудовисько». Вежа має приємний ясно-коричневий колір, який в промінні призахідного сонця набуває рожевого відтінку. Увечері та вночі вежа щогодини спалахує різнобарвними блискітками-вогнями.

Французи пишаються своєю історією. Навіть найскромніша військова перемога відзначена в назвах вулиць, площ, будинків. Особливо французи шанують Наполеона, пишно оздоблену гробницю якого можна побачити в Будинку Інвалідів. Тут же побачите Музей зброї, де зібрано справжні лицарські обладунки та безліч інших раритетних експонатів. Музеїв у Парижі майже дві сотні. Найбільш відомі – Лувр, Музей Орсе, Центр сучасного мистецтва імені Жоржа Помпіду, музеї Пікассо і Родена. Важливий нюанс: у багатьох музеях у першу неділю місяця вхід вільний, тож можете зекономити кілька євро. До речі, в Парижі можна купити картку, яка дозволяє заощадити на вартості вхідних квитків, однак насправді вигода від такої картки відчутна, якщо щодня відвідувати щонайменше три музеї.

Прогулянка на маленькому катері річкою Сена – чудова можливість насолодитися красою Парижа. Є два варіанти прогулянок: на кораблику «Бато Паризьєн» вам улаштують справжню екскурсію з розповідями про визначні пам'ятки, повз які ви пропливатимете. До ваших послуг також – затишний ресторанчик. Інший варіант – прогулянка на пароплаві «Батобус» (у перекладі – «водний автобус»). Він іде тим же маршрутом, що й «Бато Паризьєн», однак перевага в тому, що він зупиняється біля найпопулярніших визначних місць, пливе навколо островів Сіте та Сен-Луї й випливає до Ейфелевої вежі. Квиток на такий пароплав дає можливість скільки завгодно виходити на берег, гуляти, а потім пливти далі. Усього на маршруті вісім зупинок, частота руху – 20 хвилин, а квиток чинний увесь день.

Диснейленд – ще одна розвага для мандрівників будь-якого віку. Паризький Диснейленд складається з двох парків – Дисней-Парку і Дисней-студіо, у кожному з яких – свої власні розваги. Відвідати обидва парки в один день і спробувати хоча б половину атракціонів просто неможливо, тому заздалегідь вирішуйте, які розваги вам до душі, й чітко виконуйте свою програму. Ще один момент: їжа в Диснейленді набагато дорожча, ніж у Парижі, тож, якщо хочете заощадити, беріть продукти із собою, аби влаштувати приємний пікнік.

Відпочинок у Франції влітку - це, певна річ, відпочинок на морі. Серед найбільш популярних курортів – Ніцца, сонячна, весела, чиста. Узбережжя тут – це низка пляжів. Завважте: усі пляжі державні й безкоштовні. Набережна завжди переповнена: не тільки туристи, а й жителі міста полюбляють зустрічатися в затишних кафе й спілкуватися. Тут панує відчуття безперервного свята й безтурботності. А дорогою до Ніцци вас зустрінуть безкрайні лавандові поля – справжній рай для шанувальників південних трав і романтики. До речі, в багатьох ресторанах Провансу подають страви, приготовані з квітами лаванди. Прованс також славиться своїм національним заповідником Камарг (Camargue), де можна побачити унікальних білих коней та помилуватися колоніями птахів фламінго. У Франції вам обов'язково запропонують відвідати абатство Мон Сен-Мішель у Нормандії. Здалеку його обриси нагадують казкове місто-марево. А чудові рівнинні пейзажі з отарами овець лише посилюють таке химерне враження. Мон Сен-Мішель примостився на гранітній скелі висотою 500 метрів над рівнем моря, яка  під час припливу відділяється від суші. Рано вранці і пізно ввечері місце, де щойно пустельними візерунками лежали піщані дюни, всього за 20 хвилин затоплює море, з ним з’являються і чайки, які кружляють над водою. Заливає навіть внутрішній дворик, дорогу, якою до абатства під'їжджають туристичні автобуси, та паркувальну зону з автомобілями. В абатстві можна зупинитися на ніч, аби вдосталь намилуватися красою стихії. Пам’ятайте: в Мон Сен-Мішель немає продуктових крамниць, продається лише питна вода. Тож варто запастися їжею заздалегідь. У місцевих ресторанах комплексний обід обійдеться вам в 15–30 євро. Після відвідин Мон Сен-Мішель у містечку Байо можна побачити знаменитий гобелен довжиною 70 метрів, на якому зображено історію підкорення Англії Вільгельмом Завойовником.

Подорожуючи Францією, не можна обминути долину річки Луари, знамениту своїми винами й замками. Навколо замків розкинулися дивовижні сади – справжні шедеври садово-паркового мистецтва. Тут можна прогулятися невеличкими алеями або влаштувати на галявині пікнік. У замку Амбуа туристи люблять провідувати могилу Леонардо да Вінчі і його садибу, де легендарний учений провів останні три роки свого життя. У присадибному саду встановлені реконструкції винаходів Леонардо, які можна навіть запустити в дію. Поміж дерев виставлені репродукції картин художника.

Говорячи про Францію, неможливо не згадати французьку кухню. Французів називають провідними гурманами світу. І це не випадково, адже готування їжі вони прирівнюють до мистецтва, а талановиті кухарі в них асоціюються з художниками й поетами. В кожну страву кухар повинен привнести щось своє, обіграти звичний рецепт так, щоб він запам'ятався людині, яка куштує їжу, назавжди.  

Кожен регіон Франції славиться своїми особливими стравами й рецептами. Нормандія знаменита сирами й кальвадосом, у Бретані традиційними є гречані млинчики з яєчною, сирною або м'ясною начинкою, а на південному заході Франції обов'язково скуштуйте фуа-гра – паштет із гусячої печінки. В Тулузі традиційна страва – боби, запечені в горщику (кассуле), а в Марселі готують суп буйабесс зі свіжої риби й морських водоростей. Цей суп вважають показовою стравою французької кухні, однак у різних регіонах його готують по-своєму – в Нормандії додають горіхи, а в Бретані – яблучний оцет. У Руані варто спробувати печеню з качки, а також ковбаски андуй. У Гаврі готують чудові бісквіти, а в Онфлері – равликів у винному соусі й неперевершені омлети. Є й інші особливості – скажімо, на півночі Франції більше вживають вершкове масло, а на півдні – оливкову олію. У Франції також люблять закуски з морепродуктів - омарів, лангустів, ікри, устриць – і соуси, яких тут понад 3 тисяч видів. Французи переконані:  їжа повинна мати витончений смак і гарний зовнішній вигляд, а також бути корисною для здоров’я, тому до всіх других страв подають городину – артишоки, салати, спаржу.

І все ж, певне, головним продуктом французької кухні є сир: молодий або витриманий, твердий або м'який, зі скоринкою або навіть цвіллю, з коров'ячого або козячого молока. У Франції відомо більш як 500 сортів сиру! Найніжніший вершковий смак справжнього французького сиру запам'ятовується на все життя. Багато його сортів названо на честь селищ, де їх виробляють. При цьому вони мають спеціальне маркування: «appellation d'origine». Форма сиру (циліндрична, кругла, прямокутна, конусоподібна, квадратна або трикутна) також має значення. Вона вказує на історію створення сорту і його характер. Крім того, та або інша форма забезпечує правильне дозрівання сиру. Традиційні форми продукту захищені авторським правом. Кожний регіон Франції знаменитий не тільки сортами сиру, а й традиційними марками вина. Бордо й Шампань, Прованс і Бургундія, Ельзас і Савойя, Аквітанія й долина Луари – назви цих виноробних регіонів відомі на весь світ. Найзнаменитіші марки вин у провінції Бордоіль виробляють у стародавніх льохах замків - «шато». Виноробні традиції, що відрізняються найтоншими відтінками смаку, букету й аромату, дбайливо зберігаються виноробами кожного шато впродовж багатьох століть. Вина Бордоіль витримують 5-20 років, а потім розливають у пляшки з широкими плечиками й характерним заглибленням унизу, яке зроблене, аби осад не потрапляв у келих.

Натомість бургундські вина виготовляють у виноробних товариствах і розливають у гладкі пляшки без заглиблення, оскільки осаду в них немає. Витримують їх 5-10 років. При виборі вина фахівці рекомендують звертати увагу на назву шато (chateau) або виноробного товариства (appellation), а також на наявність однакового маркування на пробці й етикетці.

Привезти із собою частинку Франції  зовсім не складно. Кожен зуміє підібрати оригінальний і корисний подарунок собі та друзям: кілька пляшок вина або шампанського чи коньяку, французький сир, традиційний берет, шовкова хустка Ермес, вишукані французькі парфуми, запашне марсельське мило, мигдальне печиво, герандська сіль, кришталеві вироби з Баккари або скло із Бреа.

Французи дуже люблять свою країну, і це помітно по атмосфері, яка тут панує: доглянуті поля, багатовікові дубові гаї, сумирні отари овець і табуни коней на пасовиськах, розкішні сади й виноградники. Ця любов передається кожному, хто потрапляє в цю дивовижну країну, і їхати з Франції можна лише з надією на те, що незабаром повернешся сюди знову. Відпочинок тут – це найкраще, що можна подарувати рідним, коханим та друзям.