Найбільш знакова пам’ятка архітектури, символ кохання, місце куди приїздять щороку мільйони туристів – Ейфелева вежа у Парижі. Цей символ Франції відомий у кожному куточку нашої планети. Чим саме приваблює 300-метрова конструкція відвідувачів – вже давно не загадка. Ось кілька вражаючих фактів про неї, які притягують туристів на Марсове поле, мов магніт.
● Вежа названа ім’ям свого творця – архітектора Густава Ейфеля. Хоча сам архітектор називав її – "300-метрова вежа". Французи вигадали їй своє «народне прізвисько» –"Залізна леді".
● Спочатку висота вежі у 1889 році сягала 312 метрів. Зараз – 324 метри. На її маківці височить нова антена. Вона й додала кілька метрів.
● Насправді ж вежа має всього 3 офіційні поверхи. 1 поверх знаходиться на висоті – 57 метрів; 2 поверх – 115 метрів; 3 поверх – 276 метрів.
● Перед архітектором Ейфелем стояло завдання побудувати вежу, яка б стала вхідною аркою до паризької Всесвітньої виставки 1889 року. На все про все він мав усього 2 роки. Для цього йому довелося застосувати небачені тоді методи будівництва. Ейфель зібрав вежу, як конструктор, зі готових металевих частин.
● Щоб підняти металеві частини архітектор використовував високі крани, а коли конструкція переросла їх по висоті, використали спеціально сконструйовані Ейфелем мобільні крани. Вони рухалися рейками, прокладеними для майбутніх ліфтів. Конструкції всі трималися на 2,5 мільйонах заклепок.
● Передбачалося, що вежа стоятиме усього 20 років і її демонтують. На будівництво витратили тоді космічну цифру – 7,8 мільйонів франків. Та вони швидко окупилися, бо тільки за пів року подивитися на "залізну даму" прийшли понад 2 мільйони відвідувачів.
● Цікаво, що багато хто з еліти Франції, письменники та художники, не підтримували будівництво. Зокрема, Олександр Дюма-син, Гі де Мопассан і композитор Шарль Гуно. Вони навіть жалілися владі, мовляв, конструкція «марна та жахлива» і має вигляд «гігантської фабричної димової труби».
● Уявіть, вежу фарбують раз на 7 років 25 малярів-верхолазів протягом 18 місяців. Колір, яким покривають конструкцію, навіть має спеціальну назву – "коричневий-Ейфелевий" (він схожий на бронзу). Зазвичай на цей процес витрачають десь 60 тон фарби.
● У 1900 році газові лампи, що світилися на вежі, замінили на електричні. А у 1925 році на вежі спалахували 125 тисяч лампочок, що утворювали різні малюнки: силует вежі, зоряний дощ, політ комет, поточний рік тощо.
● 300-метрова вежа є місцем «паломництва» для закоханих. Тут освідчуються у коханні і роблять пам’ятні фото. Також «залізна леді» з самого початку притягували тих, кому «розбили серце». Тому за безпекою відвідувачів тут наглядають цілодобово. Існує навіть легенда, що одного разу жінка обійшла охорону і стрибнула з вежі та приземлилася на дах авто, за власника якого вийшла згодом заміж.
Ось вона така Ейфелева вежа, яка завоювала серця не лише французів, а й цілого світу. Вона стала справжнім символом країни і замість запланованих 20 років вдячно приймає туристів от вже 133 роки. І далі буде..
