Там, де панує вічна весна

Острів Мадейра, що належить Португалії, загубився серед безмежних вод Атлантичного океану. І розташований він ближче до Африки, ніж до Європи: до Лісабона – 1000 кілометрів, до Марокко – 600, а до Канарських островів, які лежать на одній паралелі з Сахарою, – 420 кілометрів. З висоти пташиного польоту острів схожий на велетенський зелений смарагд.

Південне розташування та обійми Атлантики творять дивний природний феномен: усі 12 місяців року на Мадейрі панує весна.

Тут немає відчутних перепадів температур: ні спекотно, ні холодно – завжди помірно тепло й комфортно. Ефект «вічної весни» підтримує розкішне цвітіння дерев та квітів упродовж цілого року. Тож гості острова спостерігають неймовірну кольорову палітру, яка живим килимом покриває землю і гори в будь-яку пору року. І хоча на Мадейрі в квітні-травні відбувається фестиваль квітів, чекати на подібне свято зовсім не обов’язково. Адже відпочинок на острові – це суцільне торжество неймовірних живих кольорів!

Неквапливі прогулянки на лоні природи – ось головне, чим займаються туристи на Мадейрі. Ритм життя тут спокійний і розмірений. Серед розкішної краси та кришталево чистого повітря туристи швидко забувають про домашні клопоти, втрачають відчуття часу і врешті впадають у меланхолійний транс, з якого потім довго оговтуються, повернувшись додому. Багатокілометрові пішохідні маршрути серед гір, тропічних лісів та вздовж скелястого узбережжя заспокоюють і мають сильний лікувальний ефект.

Пересуватися пішки на Мадейрі доводиться багато, тож зручне взуття і відповідний одяг будуть дуже доречними. Ще один чудовий спосіб познайомитися з Мадейрою – велосипедні поїздки. Пункти прокату працюють просто в готелях.

Найбільш популярними серед туристів є прогулянки вздовж зрошувальних каналів (так звані левади). Левади будували аж до кінця ХХ століття, аби водою з гір поливати городи й сади. Нині вони відіграють ще й туристичну роль. Поруч із левадами прокладені пішохідні маршрути різного рівня складності загальною довжиною майже 1500 кілометрів. Деякі стежки доходять до висоти 1800 метрів над рівнем моря, звідки відкриваються панорамні краєвиди острова. А один із маршрутів виводить на найвищу точку острова пік Руйву – 1862 метри.

Найдовший пляж на Мадейрі – Praia Formosa – розкинувся на околиці Фуншала. Пляжі з мінімальною інфраструктурою платні, однак відпочинок на необладнаних пляжних зонах – безкоштовний. Варто зауважити, що майже в усіх готелях, незалежно від зірковості, є власні басейни або тераси з океанічною водою.

Для купання на пляжах Мадейри бажано мати спеціальне взуття, оскільки на березі  та у воді трапляється каміння.

У селище Порту-Мониш, що на крайній півночі острова, туристи приїжджають купатися в природних лавових басейнах, висічених біля океану. 

Острів Мадейра з його неповторною природою – рай для художників! Серед тисяч майстрів пензля, які відвідали острів, був і один досить оригінальний маляр. Ніколи не відгадаєте, хто це: Уїнстон Черчіль! Виявляється, британський прем’єр-міністр намалював в різних країнах понад 500 своєрідних полотен. У січні 1950 року Черчіль вісім днів відпочивав на Мадейрі і створив тут дві картини. Обидві – у маленькому рибальському селищі Камара де Лобуш.

Обов’язок кожного туриста:

  • відвідати місцеві сади і парки;
  • прогулятися старим кварталом столиці;
  • з'їхати з гори на автентичних дерев'яних санях тоббоган;
  • сфотографувати розмальовані двері на вулиці Руа-де-Санта-Марія;
  • завітати до музею Кріштіану Роналду;
  • прогулятися вздовж зрошувальних каналів (левад);
  • продегустувати мадеру та пуншо;
  • покупатися в природних лавових басейнах та на чорних вулканічних пляжах;
  • побачити острів із вершин гір.