Турів: 19
від 537 €
8 днів

Іспанія – свіжий вітер романтики, пристрасті і краси

Іспанія – одна з найпопулярніших країн у світі. Щороку її відвідують понад 60 мільйонів туристів, які витрачають тут майже 55 мільярдів доларів.  За цим показником країна на другому місці у світі після Франції. Тож подорож до цієї феєричної країни є справою честі кожного мандрівника. А якщо ви людина допитлива, Іспанія надовго стане вашим улюбленим місцем для відпочинку і подорожей, адже вона нікого не залишає байдужим.

Розташування на стику Європи й Африки, християнського й ісламського світів, замкненого Середземномор'я й безкрайньої Атлантики позначилося на історії та традиціях країни. Тож не дивно, що Іспанія помітно вирізняється серед інших країн. Вона завжди знає як здивувати! Саме тому Іспанія - світовий центр туризму й відпочинку. Чим країна приваблює туристів? Насамперед старовинними містами й сонячними пляжами. Справді: поїхати до Іспанії влітку і потрапити під дощ фактично нереально. Кількість сонячних днів у цій спекотній країні сягає 280 на рік, а довжина узбережжя – 4 тисячі 964 кілометрів. Як не скористатися з такого багатства? Однак це далеко не все, заради чого варто сюди приїхати. Скажімо, мало хто знає, що після Швейцарії Іспанія найбільш високогірна країна Європи (гори охоплюють 90% її території), крім того, тут можна відпочивати на морі цілий рік: улітку на узбережжі або на Балеарських островах, а взимку – на Канарах.

Іспанія - рекордсмен серед європейських країн за кількістю барів, ресторанів і нічних клубів та третя країна в світі (після Франції та Італії) за кількістю вироблених вин. Їх продукують у кожному регіоні країни. Без винятку! В Іспанії найкрутіші молодіжні тусовки: Ібіца, Бенідорм тощо. Всесвітню популярність має курорт Ібіца (Балеарські острови) з бурхливими нічними розвагами, комфортними пляжами і колоритними вуличками з безліччю магазинів і сувенірних лавок. Розважальний сезон на Ібіці триває з початку червня до кінця вересня.

В Іспанії існує давня традиція проведення карнавалів та веселих ярмарок. Багато торжеств супроводжуються коридою - двобоєм бика й людини. Впродовж тисячоліття корида на півострові була традиційним видом спорту. Тож не дивно, що нині одні вважають кориду частиною іспанської історії, інші - популярно розвагою, а хтось - навіть мистецтвом. Практично в усіх містах існують спеціальні арени для кориди. Дехто стверджує, що навіть іспанський прапор – символ кориди: жовтий - пісок , а червоний - розлита на ньому кров. Хоча корида і є одним з іспанських символів, багато іспанців виступають за скасування цієї кривавої традиції. Так, у Каталонії і на Канарських островах кориду віднедавна заборонили. І, схоже, через кілька десятиліть вона взагалі зникне.

Серед туристів також популярний біг биків у Памплоні. Це один із найвідоміших фестивалів, який відбувається щороку в липні на день Святого Ферміна. Ернест Хемінгуей описав його в своєму першому романі «Фієста» (інша назва – «І сходить сонце»). Нині до 2 мільйонів людей відвідують це дивовижне свято.

Іспанське танцювальне мистецтво відрізняється ритмічністю й емоційністю. Особливо популярний андалуський фламенко.  Танець закоханих, як його ще називають, вже давно завоював світову популярність. Загалом існує понад 50 видів фламенко.

Як зазначають фахівці з туризму, для сімейного відпочинку найкраще підходить курорт Коста Дорада, що південніше Барселони. Піщані пляжі і неглибокий вхід у море задовольнять будь-кого. Крім того, неподалік, в містечку Салоу, працює парк пригод «Порт Авентура» з безліччю атракціонів на будь-який смак, зокрема і шоу ковбоїв, та парк водних розваг «Акваполіс». Все це здатне підкорити серце будь-якої дитини.

Хоча кожен регіон Іспанії може відчутно відрізнятися від інших кухнею, звичаями  і навіть мовою, впродовж століть її жителі створили велику й прекрасну культуру. Іспанці люблять похвалитися, що саме вони придумали писати гусячим пером ще в VI столітті. Мабуть, саме через це і перший роман, з якого бере початок сучасна література, написано в Іспанії. Згадаймо Мігеля Сервантеса з його безсмертним «Дон-Кіхотом». Загалом іспанці відчутно збагатили світову культуру. Такі імена, як Сервантес, Франсиско Гойя, Гарсіа Лорка, Сальвадор Далі, Ель Греко, Пабло Пікассо, Антоніо Гауді відомі в усьому світі. Крім самих іспанців, багато світових письменників писали на «іспанську тему», прославляючи країну. Той же Ернест Хемінгуей написав відомий роман «По кому подзвін», розповівши про громадянську війну в Іспанії.

В Іспанії кожне місто має свій неповторний колорит та багату історію. На шанувальників історії та мистецтва тут чекають середньовічні замки і пам'ятки римської епохи, музей Сальвадора Далі і картинна галерея Ель Прадо, собор Святого Сімейства і мечеть у Кордові, унікальна вежа Хіральда і собори Севільї, палац Альгамбра і сади Хенераліфе в Гранаді, королівські палаци Ла Гранха та Аранхуесі. Надзвичайно популярні серед туристів також місця, пов'язані з життям і творчістю знаменитих іспанців.

Іспанія - дуже зручна для мандрівників. У кожному більш-менш великому місті курсують спеціальні туристичні автобуси. Придбавши квиток, ви можете протягом одного-двох днів користуватися автобусами скільки завгодно. Мережа зупинок охоплює головні пам'ятки міста і дозволяє неспішно оглянути все найцікавіше.

Іспанці відкриті і безпосередні, коли йдеться про почуття. Вони позбавлені комплексів, які характерні для північних народів. «Діти півдня», вони багато сміються, голосно виражають радість і захоплення. Коли говорять, то жестикулюють; легко знайомляться і спілкуються з незнайомими людьми. Про необов’язковість іспанців та звичку запізнюватися ходить багато чуток і легенд. Справді, через таку вдачу багато подій в цій країні відбуваються пізніше запланованого часу. Дуже часто на запитання «коли?», можна почути відповідь «ман’яна», що означає – «завтра». Однак насправді мається на увазі «колись» або «не переймайся, пізніше все вирішимо». «Ман’яна» в іспанців – чарівне слово на всі випадки життя.

У країні також немає фіксованого часу для сніданку, оскільки іспанці переважно не снідають удома, хіба що вип’ють чашку кави. Робочий день переривається сієстою, яка триває з 13.00 до 16.00. В цей час всі магазини зачиняються, працівники офісів розходяться на обід і післяобідній сон. Вечеряють іспанці о десятій вечора. Саме з того часу починається знаменита іспанська «марча» (забава): походи барами, кафе, дискотеками, коли всі виходять на вулицю, аби випити келих вина і поспілкуватися.

Національна кухня Іспанії – поняття досить відносне, оскільки кожен регіон має свої особливості. Хоча є й деякі загальні риси: вживання свинячого м'яса (смаженого й тушкованого) і сала, оливкової олії й оливок, гострих приправ із томатів, цибулі, часнику й червоного перцю. Найвідоміша іспанська страва - паелья (рис із морепродуктами), також варто спробувати хамон - сиров'ялену свинину. З алкоголю в Іспанії популярні каталонські білі вина «Пенедес» і «Ампурдан». А андалуський «Херес» вважається гордістю країни. Інший алкогольний символ Іспанії – «Сангрія». Її виготовляють на основі напівсолодкого червоного вина з додаванням газованого напою, льоду і нарізаних фруктів. Деякі народні свята мають кулінарний відтінок: скажімо, свято сиру в гірських жителів чи свято підсмажених каштанів (магосто) в Галісії.

Як сувеніри туристи везуть із країни знамениті марки сирів, вина та хамону, різні символи країни (віяла, спідниці, туфлі для фламенко). Іспанські майстрині створюють дивовижні мережива, а також роблять майстерну вишивку по шовку. Поширені плетені предмети із соломи, очерету, пальмового листя.

Історично Іспанія була кельтською і грецькою, римською і готською, арабською і, нарешті, християнською. Найдавнішими жителями Піренейського півострова були ібери. Римське панування (II ст. до н.е. - V ст. н.е.) призвело до романізації жителів Іспанії. Певну роль в етнічному розвитку відіграли мусульмани-маври (араби), що підкорили собі значну частину Іспанії у VIII столітті. Довгих 7 століть тривала Реконкіста (відвоювання). Лише 1492 року під натиском іспанців упав останній на Піренейському півострові арабський емірат. Король Іспанії Фердинанд і королева Ізабелла фінансували пошуки Христофором Колумбом нового шляху в Індію. Відкриття нового контенту зробило Іспанію однією з найбагатших країн світу. Після завоювань в Америці країна перетворилася на колоніальну імперію. У війнах з Великою Британією Іспанія втратила морську перевагу. А під час наполеонівських війн 1808-1814 років, коли всю територія країни окупував Наполеон, Іспанія позбулася більшості своїх американських колоній, які проголосили незалежність або перейшли під контроль США. У ХХ століття Іспанія не брала участі в жодній зі світових воєн, однак пережила громадянську війну, під час якої загинуло понад півмільйона людей. 1939 року владу захопив диктатор Франко, який керував країною до своєї смерті в 1975 році. З 1986 року – в Європейському Союзі. Сьогодні Іспанія - це парламентська конституційна монархія. До речі, через поширення іспанської мови в колоніальні часи нині в світі налічується 44 іспаномовних країн.