Події, що сталися в містах, містечках та селах Київської області на початку наступу рашистів на Київ, можна назвати ніяк інакше, окрім як кривавою плямою, що залишиться в історії на завжди. Багато експертів кажуть, що російські орки чинили там звірства, набагато жорстокіші за злочини нацистів у Другій Світовій війні. І нам ще доведеться поступово дізнаватися все більше оголеної, жорстокої правди й далі, і ще довго після завершення війни. Наша доля – пам’ятати, не дозволити нікому з них уникнути покарання, помститися.
Найпотужніший удар на себе прийняли містечка Гостомель, Буча, Ірпінь, Бородянка, чиї назви прозвучали на весь світ далеко за межами українських кордонів. Захопивши їх, орки займались мародерством та вандалізмом, тримали мирних людей в заручниках, гвалтували жінок, знущалися з дітей, тренувалися стріляти, вбиваючи цивільних. Згодом, відступаючи, рашисти руйнували все, що могли. В результаті маємо зметені з лиця землі міста, які ще довго очищуватимемо від слідів російської погані й відбудовуватимемо; й утрачені людські життя, які вже не повернути.
Насправді в Україні є багато населених пунктів, які мають захопливу історію, сповнену неочікуваних фактів. Таких місць дуже багато на Київщині. В наступній серії блогів здивуємось унікальності міст, що стали на захисті Києва.
У довоєнний час Ірпінь сприймався як гарне, доглянуте, чисте, гостинне місто у 7 км від столиці України. Тому туди приїздило жити все більше сучасної молоді. Комусь подобалась перспектива жити трохи далі від великого міста, але все ще в місті. Когось приваблювала нижча за київську вартість житла. Але в будь-якому разі, поступово розбудовуючись, Ірпінь став симпатичним містом з різноманітною інфраструктурою й усім необхідним для повноцінного життя. Містом, повним молоді, завдяки якій розквітав на очах. Але мало хто цікавився, що ж було на місці Ірпеня у давнину.
Сам Ірпінь, його околиці й навколишні простори неофіційно називають Приірпінням. Тутешні археологічні знахідки свідчать про те, що ця місцевість була заселена ще з часів кам’яного віку. Тут жили племена Клепачів, що займалися виготовленням залізних виробів. Про це свідчать знайдені тут рештки давніх плавильних печей. За часів Запорізької Січі в середині 17 століття місцеве населення утворило козацькі сотні й приєдналося до Запорізького війська. Згодом на території Приірпіння були утворені численні загони гайдамаків.
В районі Ірпеня був українсько-польський кордон, а пізніше, наприкінці 19 - початку 20 століття тут розпочалося будівництво залізничної колії Київ - Ковель. Внаслідок цього популярність краю почала різко зростати, а разом з тим збільшувалися й ціни на землю. Місцевість активно розбудовувалась під дачі.
Мальовничі околиці Ірпеня й чисте місцеве повітря завжди приваблювали письменників, акторів, співаків та інших діячів культури. Втім, такі назви вулиць, як Лермонтовська, Пушкінська, Чеховська, Тургенєвська та багато інших зображають активну русифікаторську політику, спроби впровадження якої, схоже, завжди й повсюдно відбувались на території нашої Батьківщини. Втім, на відміну від багатьох інших населених пунктів Київщини, Ірпінь мав ще 2 чудові назви – Українська й Шевченківська вулиці.
Сучасний Ірпінь гордо залишав приємне враження у кожного, хто його відвідував. Зморений життям у великому місті киянин міг насолодитись тутешнім спокоєм, свіжим повітрям, співами птахів. Іноземний турист мав можливість пізнати красу й унікальність цього та інших міст Київщини. Все більше молодих сімей приймали рішення переїхати сюди будувати тут своє життя.
Види сьогоднішнього Ірпеня не викликають ніяких почуттів, окрім болю, гіркоти, злості. Рашисти розтоптали надію мешканців міста на щасливе життя тут і зараз. Проте найголовніше в таких умовах те, що Ірпінь вільний та український. Усвідомивши власну слабкість і неспроможність, зі злості й безсилля під час відступу орки намагалися нищити все на своєму шляху. Аргументували вони це тим, що “слишком хорошо живете”. Але їм не вдалось забрати у нас наш дух, єдність, любов до Батьківщини та майбутнє, в якому ми відновимо й відбудуємо кожну частину міста!
