Категорія
Розповіді про мандри

Коли почалась війна, кожен зреагував на те, як різко перевертається світ навколо, по-своєму. Хтось був готовий і діяв відповідно до своєї професії. Дехто почав залучати всі свої ресурси для того, аби допомогти. Хтось просто застиг в апатії й ступорі. Хай там що, в перші дні війни всі ми думали в першу чергу про те, як зберегти власне життя й життя рідних та близьких. Тільки згодом ми задумались про те, що небезпека висить не лише над людьми, але й над українською спадщиною, об'єктами нашої дорогоцінної історії й культури. За бажання супостати легко їх змінюють, переписують згідно з власними мотивами. Тому що так легко знищити, а згодом сказати, що цього ніколи й не існувало, еге ж?

Саме тому незмінний директор Феєрії мандрів, Ігор Захаренко знаходиться в епіцентрі подій із самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Він як ніхто інший розуміє, яке фундаментальне значення має фіксування злочинів агресора. Руйнування, вбивства, насильства – ми маємо збирати й зберігати докази про кожен без виключення акт зла для того, аби кожен причетний поніс за це відповідальність. І ми просто не маємо права пропустити хоч якусь деталь, навіть дрібницю.

Ми маємо знати й пам'ятати про збитки, нанесені орками Україні, а не закривати очі й абстрагуватися, яким би привабливим й комфортним це не здавалось. Адже ми живемо в цій реальності: не приймати її – самообман. Отже, підсумуймо основні руйнування об'єктів української культури за 3 місяці війни:

  1. 24 лютого 2022 року – знищення літака "Мрія" – гордості України.
  2. 27 лютого – ракетний удар по Обласному молодіжному центру в серці Чернігова.
  3. 28 лютого – знищення кінотеатру Щорса в Чернігові та історико-краєзнавчого музею в смт Іванків неподалік від Києва (саме той музей, з якого місцевим вдалось врятувати частину унікальних робіт Марії Приймаченко).
  4. 2 березня – спроба знищити один з корпусів Національного університету імені Каразіна.
  5. 6 березня – пошкодження фасадів Успенського Єлецького монастиря в Чернігові.
  6. 7 березня – знищення церкви Різдва Пресвятої Богородиці у с. В’язівка Житомирської області, а також – Георгіївської церкви у Заворичах Київської області.
  7. 9 березня – пожежа в краєзнавчому музеї м. Охтирка.
  8. 11 березня – авіабомбардування будівлі в Чернігові, в якій раніше діяв Музей українських старожитностей Василя Тарновського.
  9. 13 березня – пограбування садиби Попова в Запорізькій області.
  10. 21 березня – зруйнування Художнього музею ім. А. Куїнджі в Маріуполі.
  11. 16 квітня – влучення бомби в Маріупольський Драмтеатр, де переховувались мирні жителі міста; серед них були й діти.
  12. 6 травня – пожежа в музеї ім. Григорія Сковороди на Харківщині.
  13. 8 травня – знищення Георгіївського скита Святогірської лаври у селі Долина.

Це неповний перелік культурних збитків, заподіяних Україні росією. На жаль, подібні списки продовжують поповнюватись, адже війна досі триває. В рамках проєкту KSE Institute за підтримки Офісу Президента України було розроблено сайт для збору даних щодо культурних збитків України у війні з росією: https://damaged.in.ua. Відтепер кожен може розмістити таку цінну інформацію в формі сайту, після чого її оброблять і зафіксують. Кожен внесок сприятиме тому, щоб агресор заплатив за кожен злочин.

Цікаво, який сенс у тому, щоб витрачати недешеві збройні ресурси на безневинні пам’ятки культури? Аби відповісти на це питання, нам необхідно спершу розібратись з іншим: чому розпочалась війна? росія напала на нас, не маючи власної історії. І як би там вони не кричали про протилежне й не хотіли це визнавати, вони все життя, з початку свого існування намагались присвоїти собі наші досягнення, наших митців, нашу історію. Тому боротьба зараз іде саме за це. І саме тому знищення кожного, навіть незначного, осередку української культури для них має значення, адже це рівноцінно крокові до знищення нас як нації.

З усім тим, якими б болючими не були втрати з боку культури України, якщо вони думають, що таким чином зламають нас, вони фатально помиляються, чи не так? Ми все відновимо, а після випробувань станемо сильнішими, аніж будь-коли раніше! Внаслідок цих подій народилось багато символічних висловлювань щодо намагань орків знищити Україну. Дмитро Кулеба сказав:

Можливо, росія знищила нашу «Мрію». Але вони ніколи не зможуть зруйнувати нашу мрію про сильну, вільну та демократичну європейську державу. Ми переможемо!»

Святослав Вакарчук у своєму зверненні з розбомбленої площі Свободи в Харкові зауважив:

«Вони можуть кидати бомби на наші площі, але вони ніколи не розбомблять наш дух і нашу свободу. Україна переможе!» 

Отже, війна показала, що є речі, у стократ цінніші за матеріальне. І саме нам судилося жити в цей час і берегти наші українські мрії, свободу, зміцнювати наш незламний дух, які неможливо знищити!

Відноситься до країни

Додати новий коментар

comment