Кіпр

Яким транспортом мандрував Бог, створюючи світ, — невідомо. Але на місці Кіпру він вочевидь приземлився на гелікоптері. Можливо, саме тому цей острів — третій за величною у Середземному морі — формою нагадує вертоліт. Автомобілі тут

З настанням літа на Кіпрі все безжально вигорає, і найбільше щастить тим, хто має змогу вибратись сюди у травні, коли дерева і квіти ще не змучені сонцем, коли збирають перші зернові (загалом це роблять двічі на рік), зріють перші кавуни і наливаються соком персики. Кіпр купається у затінку оливкових дерев і олеандрів, інжирних і лимонних насаджень. Уздовж дорожньої смуги, замість бордюрів — квітники. Все це щедро зрошується водою, тому квіти стійко опираються спеці. Ну а Бог залишив на пам’ять про свої щедроти м’який клімат і 320 сонячних днів на рік. Чи так часто побачиш літо, що триває дев’ять місяців?!

Мандрівників на Кіпрі «підкупити» легко. Земля древньої культури зберегла дуже багато свідків колишніх епох: розкішні мозаїки храмів і замків, античні пам’ятки та музеї, церкви, печери тощо. Лише щоб оглянути, оцінити, збагнути всі ці сліди історії, варто внести острів Кіпр у персональний путівник. І залишитись тут бодай на кілька тижнів, аби не обділити увагою й море. Бо воно на Кіпрі — особливе. Тепле, переважно спокійне, по-середземному солоне, прозоре, з дрібним піском берегової смужки, яка потім ще довго зберігає твої сліди. Айя–Напу переважно обирають ті, хто прагне розваг і бурхливої відпустки, а в Протарасі найкомфортніше діткам і тим, хто скучив за спокоєм. Тож Протарас – найкраще місце для сімейного відпочинку.

Спокій тут — стан душі. На Кіпрі ніхто нікуди не поспішає. Такий стиль життя влаштовує всіх, особливо котів — сієста у них цілодобова. Ледачі і розніжені сонцем, вони і вусом не поведуть у ваш бік. А чим, власне, перейматися? Тут немає гамірних мегаполісів, жодного заводу, який би чадив у повітря, немає злодіїв, що полюють за гаманцем туриста. Кіпр, напевне, найбезпечніша європейська країна. Вночі тут можна спокійно гуляти найтемнішими закапелками, не замикати машину, залишивши в ній ключі з документами. Здається, що навіть якщо загубити валізу, набиту коштовностями, місцева поліція знайде і поверне її за кілька годин. Перепросивши при цьому, що так довго вас розшукувала. За крадіжки на Кіпрі не карають — вони тут просто не прийняті. Навіть російські «гастролери», небайдужі до чужого добра, поводяться як доброчесні громадяни. Ще б пак: поліція на Кіпрі роками сидить без роботи і тільки й мріє про те, аби когось затримати! На острові і досі пам’ятають випадок, що трапився кілька років тому з російськими рекетирами, які вирішили підзаробити на відпочинку. «Гангстерів» затримали наступного дня, а місцева преса і поліція ще довго смакували подію. Кажуть, кіпрські правоохоронці відправили «невдах» в Росію непокараних — як виняток. Такі вдячні були за можливість проявити нарешті свої професійні здібності і... покрасуватися на перших шпальтах місцевої періодики.

Острів Кіпр розділений на чотири частини — невизнану Турецьку республіку Північного Кіпру (36% території), буферну зелену зону миротворчих військ ООН (3,7%), суверенні військові бази Великої Британії (2,7%) і південну Республіку Кіпр, яку вважають єдиною владою на території острова, яку визнала міжнародна спільнота.

Уже кілька років кордон між південним і північним Кіпром можна перетинати за спрощеною процедурою. Дорога від Протараса до Фамагусти займає не більше години. До вторгнення турецьких військ на Кіпр у 1974 році пляжі північної частини острова вважали найкращими. Греки сумували недовго, розбудувавши натомість кілька прекрасних курортів на південному узбережжі. Проте в розмові з греками–кіпріотами розумієш, наскільки болісною залишається для них тема поділу країни. Турецьку частину острова вони наполегливо називають «окупованою», і ще донедавна відмітка про візит до північного Кіпру у вашому паспорті могла поставити хрест на наступних мандрівках до Кіпру південного. Нині все не так категорично, але після повернення з північного узбережжя острова схвалення від греків не очікуйте. Юридично Турецька республіка Північного Кіпру ніким не визнана, окрім Туреччини.

Звісно, колючий дріт і вибоїни від снарядів уже давно не вписуються в образ Північного Кіпру. Але впадає в око контраст між грецьким і турецьким Кіпром. В останньому начебто все так само: черепичні дахи, охайні пальмові алеї, проте дороги, хоч і рівні, все ж переважно ґрунтові. Найбільша проблема взимку — перебої з електрикою, а влітку — з водою. І ціни тут удвічі вищі, ніж у Туреччині. Країна нічого не виробляє, тож змушена заробляти на туристах.

Щоправда, за останні роки економіка Північного Кіпру здійснила якісний прорив. Безмитна торгівля, вільний продаж алкоголю, численні казино і недорога нерухомість скерували сюди значні фінансові потоки. І якщо раніше молоді північні кіпріоти мріяли податися на роботу до Туреччини, то нині самі турки активно пакують валізи у напрямку Північного Кіпру. Навколо розгортається дедалі більше будівельних майданчиків, і на робочу силу, відповідно, попит лише зростає.

Що цікаво: етнічно турецький Північний Кіпр не зустрічає настирливими торговцями, офіціанти в місцевих тавернах підкреслено ввічливі, а жінки не запинаються хустками. Зовні і за характером північні кіпріоти відрізняються від своїх земляків із Туреччини. У багатьох із них цілком європейські риси обличчя, та й за культурними критеріями вони ближчі до грецької частини острова, хоча розмовляють турецькою, відвідують мечеті і їдуть на навчання до турецьких університетів.

Британські вчені недавно дійшли висновку: Кіпр — одне з тих місць у світі, де найкомфортніше жити. Якщо середня тривалість життя за останні 20 років у багатьох європейських країнах знизилась — попри значні досягнення в медицині, то Кіпр у цій царині залишається на стабільно високому рівні.

А ще вже стало традицією починати з поїздки на цей острів своє сімейне життя. За романтичною версією, богиня кохання і краси Афродіта зробила перші кроки з піни морської саме на це узбережжя. Нині ж біля каменя Роміо, де сталася та вікопомна подія, молодята традиційно роблять зупинку у весільній поїздці. Скупатися біля скелі, де ніжилася під сонцем Афродіта, означає «випросити» собі краси і любові на довгі роки. Туристи скупчуються, вода піниться, фотокамери працюють, богиня сміється... Вона знає: всі вони будуть щасливими, ці люди, які так щиро вірять у романтичні легенди.